Управління доступністю корму протягом доби: години доступу, залишки та стабільність споживання

Управління годівлею включає не лише склад раціону та обсяг його роздачі, а й фактичну доступність корму протягом доби. Тривалість доступу до кормосуміші, її фізична досяжність, своєчасність підгортання, рівень залишків і стабільність якості визначають, у яких умовах корова реалізує заплановане споживання сухої речовини.

Разовий огляд кормового столу дає інформацію лише про конкретний момент. Для управління потрібна динаміка: скільки корму залишається перед наступною роздачею, скільки годин на добу корм фізично доступний тваринам, коли виникають періоди порожнього столу та який обсяг корму регулярно переходить у залишки.

Для цього можуть використовуватися два взаємопов’язані показники. Bunk Score характеризує кількість корму на столі в конкретний момент, а Hours Feed Available показує тривалість фактичної доступності корму протягом доби. Окремо потрібно контролювати сортування, нагрівання та фізичну досяжність кормосуміші, оскільки наявний на столі корм може відрізнятися від суміші, яку було роздано.

Години доступності корму

У вихідному протоколі робочим орієнтиром для дійних груп є доступність корму щонайменше 22 години на добу, а для новотільних і транзитних груп пріоритетом є постійний доступ.

Практичне значення цього показника полягає в контролі періодів, коли кормовий стіл залишається порожнім.

Регулярні перерви в доступі змінюють добову структуру споживання. Після появи свіжої кормосуміші корови можуть компенсувати попереднє обмеження більш інтенсивним споживанням за короткий період. Це підвищує нерівномірність надходження поживних речовин і може впливати на стабільність рубцевої ферментації.

Тому важливо фіксувати не тільки час роздачі корму, а й момент, коли доступний корм фактично закінчується.

Контроль залишків

Нульові залишки самі по собі не є ціллю управління годівлею. Так само великий обсяг залишків не є доказом достатньої доступності корму.

Завдання полягає в балансі між стабільним доступом та економічно обґрунтованим рівнем залишків.

У вихідному протоколі робочим орієнтиром є приблизно 2–4% залишків за сухою речовиною для дійних груп та 3–5% для транзитних тварин. Перед наступною роздачею кормовий стіл повинен зберігати невеликий рівномірний залишок без тривалих періодів повного оголення поверхні.

Надлишкова роздача також має економічну ціну. Наприклад, для групи 250 корів із споживанням 24 кг сухої речовини додаткові 2% залишків становлять близько 120 кг сухої речовини на добу.

Тому збільшення залишків не повинно використовуватися як універсальний спосіб компенсувати проблеми з графіком роздачі або підгортанням корму.

Доступність корму формується операціями

Періоди обмеженого доступу часто виникають через організацію процесу:

• несинхронізовану роздачу корму з поверненням корів після доїння;
• недостатню частоту підгортання;
• коригування кількості корму персоналом за принципом «потрібно залишити чистий стіл»;
• нестабільний час роздачі;
• недостатню кількість корму для фактичної чисельності групи;
• сортування кормосуміші;
• нагрівання та погіршення її якості протягом доби.

Саме тому показники кормового столу потрібно пов’язувати з виконанням щоденних операцій.

Якщо група регулярно залишається без доступного корму в певні години, потрібно встановити, який елемент процесу це створює: кількість розданого корму, час роздачі, підгортання, чисельність групи або інше операційне відхилення.

Від кормового столу до виробничого результату

Коли споживання сухої речовини або продуктивність нижчі за очікувані, версій зазвичай багато: рецептура, якість кормів, сортування, доступ до корму, локомоція, комфорт, здоров’я.

Проблема не в кількості версій, а в тому, чи є дані, які дозволяють відокремити причину від припущення.

Тому години доступності корму та рівень залишків потрібно зіставляти з графіком роздачі, підгортанням, поведінкою корів, сортуванням, фактичним споживанням сухої речовини та продуктивністю.

Після зміни режиму роздачі, кількості корму або графіка підгортання результат потрібно оцінити повторно.

Факт → перевірка → причина → рішення → виконання → результат.

У цьому випадку причинний ланцюг виглядає так:

доступність корму протягом доби → кормова поведінка → споживання сухої речовини → продуктивність → кормові витрати → економічний результат.

American Dairy Technology розглядає доступність корму як керований елемент виробничого процесу. Завдання системи полягає в тому, щоб визначити, чи відповідає фактична організація кормового столу потребам стада, де виникає обмеження і як змінюється результат після його усунення.

American Dairy Technology
Незалежна система управління результативністю промислової молочної ферми