Куди зникають 5 кг молока? План 38 кг, факт 33 кг
Раціон прогнозує 38 кг молока, але за фактичного споживання 24 кг сухої речовини стадо виробляє лише 33 кг.
Фактична конверсія корму становить 1,38 кг молока на кілограм сухої речовини. Для реалізації прогнозованого потенціалу вона мала б бути близько 1,58.
Різниця у 5 кг молока на корову для стада з 1 000 дійних корів формує розрив у валовому надої 5 тонн на добу. Але це ще не означає, що ферма гарантовано може відновити весь цей обсяг.
Розрив між моделлю та фактом є сигналом для аналізу, а не доказом того, що потрібно негайно змінювати рецептуру або вводити нову кормову добавку.
Де шукати причину
Причини розбіжності між прогнозованим і фактичним результатом можна розділити на три основні групи.
- Виконання раціону
Розрахований раціон потрібно зіставити з тим, що фактично завантажили у кормозмішувач, змішали, роздали на кормовий стіл і спожили корови.
Відхилення сухої речовини кормів, точності дозування, послідовності завантаження, часу змішування або сортування можуть суттєво змінити поживний профіль фактичної суміші.
- Обмеження стада
Навіть правильно розрахований і точно приготований раціон не гарантує реалізації прогнозованого потенціалу.
На результат впливають день лактації, структура груп, здоров’я, комфорт, доступ до кормового столу, кратність доїння та інші управлінські фактори.
- Вихідні дані та модель
Прогноз моделі залежить від точності аналізів кормів, фактичного споживання, параметрів стада та коректності прийнятих припущень.
Показники «молоко з енергії» або «молоко з протеїну» не можуть самостійно пояснити реальний потенціал раціону. З протеїну утворюється протеїн молока, а не молоко як єдиний продукт. Тому оцінювати потрібно всю систему постачання та використання поживних речовин.
Що потрібно аналізувати глибше
Роботу рубця не можна оцінити лише за наявністю неперетравлених часток корму в гної.
Необхідно враховувати:
- доступну та неперетравну частини клітковини;
- uNDF240 і фізичну структуру раціону;
- швидкість і місце перетравлення крохмалю;
- синхронізацію ферментованих вуглеводів із доступністю азоту;
- утворення мікробного протеїну;
- пострумінальне постачання амінокислот;
- ефективність використання протеїну;
- профіль і перетравність окремих жирних кислот.
Вибір джерела захищеного жиру також не повинен починатися з назви продукту. Спочатку потрібно розуміти загальну кількість жирних кислот у раціоні, їх співвідношення та взаємний вплив на перетравність і синтез компонентів молока.
Від цифри до управлінського рішення
ADT Performance зіставляє прогнозований потенціал раціону з фактичним результатом і допомагає визначити головне обмеження системи.
Завдання полягає не в тому, щоб знайти одну поживну речовину, яка нібито пояснює весь розрив. Потрібно послідовно перевірити модель, виконання раціону та можливості стада.
Спочатку визначаємо, чому наявні ресурси не перетворюються на товарне молоко. І лише після цього приймаємо рішення про корекцію раціону, технології годівлі або умов утримання.
